Дубровиця — найдавніше місто Рівненської області, перша писемна згадка про яке датується 1005 роком. Місто розташоване на мальовничих берегах річки Горинь у серці Волинського Полісся.
Цей цифровий архів створено для збереження, систематизації та популяризації історичної спадщини, культури та пам'яті нашого міста. Тут ви знайдете історичні фотографії, метричні книги, дослідження та матеріали, які розкривають багатовікову історію Дубровиці.
Понад тисячолітня хроніка від першої згадки у 1005 році до сьогодення
Читати далі
Унікальна колекція знімків від кінця XIX ст. до наших днів
Переглянути
Метричні книги, сумаріуші, інвентарі, судові реєстри та бібліографія
Досліджуйте
Історія та пам'ять єврейської громади Дубровиці — від XVIII ст. до Голокосту
ЧитатиОригінальні архівні справи XVII–XVIII ст. — з транскрипцією, перекладом та коментарями
11 586 злотих річного доходу: залізні рудні, 20 озер, поташня, замок. Детальний опис маєтку.
Воєнна документація часів Хмельниччини. Маніфестація Миколая Березецького у гродському суді Пінська.
«Чорна книга» свавілля пана Борка: тортури, вигадані провини, понад 80 постраждалих. 14+ сіл.
200+ сторінок, 1780–1820. Детальний інвентар маєтку: будівлі, землі, мешканці, господарство.
Завантаження...
Унікальні знімки міста з повітря · Клацніть маркер для деталей · Scroll — збільшення
Два знімки, виконані 47-м баварським польовим авіаційним загоном (Bayerische Feldflieger-Abteilung 47) під час Першої світової війни. Це найдавніші відомі аерофотознімки Дубровиці — унікальне свідчення того, яким місто виглядало понад 100 років тому: з усіма п'ятьма синагогами, ботанічним садом ордену Піарів, єврейським кварталом у центрі та збереженою забудовою, яку знищить Друга світова.
Позначення
Натисніть маркер або пункт · Scroll для збільшення
„Dombrowica 12.6.1917. Aufnahmen der bayr. Fliegerabteilung 47 bei Kowel."
Оригінальний підпис на знімках · 47-й баварський польовий авіаційний загін
Позначення
Натисніть маркер або пункт у списку · Scroll для збільшення
Записи бойових журналів 397-ї та 415-ї стрілецьких дивізій фіксують масовані авіаційні удари противника — розвідувальні польоти та бомбардування, що пояснюють масштаб руйнувань і численні вирви, добре видимі на аерофотознімку від 24 січня 1944 року.
22.01.1944
Авіація противника з 10:00 до 16:00 вела безперервну розвідку. Скинуто 4 бомби на м. Домбровиця.
23.01.1944
Розвідувальні польоти над районом бойових порядків. Fw-189 «Рама» скинув 6 бомб на м. Домбровиця.
24.01.1944 — дата знімку
Ju-87 — до 70 вильотів. На Домбровицю скинуто до 100 бомб, у районі залізничного мосту — до 50 бомб. Втрати: 6 поранено, 2 вбито.
Численні вирви від бомб та значні руйнування, чітко видимі на аерофотознімку від 24 січня 1944 року, є безпосереднім наслідком цих задокументованих бойовими журналами ударів. Лише за три дні — 22, 23 та 24 січня — противник скинув на місто та його найближчі околиці щонайменше ~150 бомб: до 100 на саму Домбровицю і до 50 — у районі залізничного мосту на північ від міста. Паралельно літаки Fw-189 «Рама» щодня вели безперервну розвідку, фіксуючи позиції радянських частин, — і саме ці польоти, ймовірно, передували виконанню аерофотознімку від 24 січня.
О 18:55 вогнем зенітної артилерії над районом ст. Домбровиця збито Me-109 (Bf 109), який впав за 1,5 км на захід від с. Бережки. На допиті 6 травня полонений льотчик повідомив: належить 9-му загону 3-ї групи 51-ї ескадри, що базується на захід від Пінська на ділянці Пінськ–Ковель. Кожен загін має 13–15 літаків Me-109.
Jagdgeschwader 51 «Mölders» (JG 51) — одне з найвідоміших винищувальних з'єднань Люфтваффе. На початку 1944 року III група ескадри базувалася на захід від Пінська і діяла на ділянці Пінськ–Ковель. З огляду на показання полоненого льотчика, можна стверджувати, що більшість розвідувальних польотів та бомбардувань над Домбровицею у цей період здійснювалась саме підрозділами JG 51 — хоча й інші авіаційні формування, безумовно, діяли в цьому районі.
Збиття льотчика Йоганна Клуппа 5 травня 1944 р. підтверджує тривалу присутність ескадри над районом. Детальна інформація: Wikipedia — Jagdgeschwader 51.
Позначення
Позначення
Позначення
Рукописна карта · 1855 рік
Топографічний план забудови міста, 1855 рік
Натисніть маркер або пункт · Scroll для збільшення
Рукописна топографічна карта міста Дубровиці 1855 року, складена в часи Волинської губернії Російської імперії. Масштаб — 30 саженів у дюймі (близько 1:2 500). Власник міста на той час — граф Ф. Платер.
На плані позначено вулиці, церкви, єврейські будинки, поміщицькі та казенні будівлі, річку Горинь і її притоки.
Зображення тут у зниженій якості. Для перегляду у повному розмірі та повній якості — натисніть кнопку ⤢ у куті карти.
Межовий план маєтку · 1862 рік
«Планъ Имѣнія Домбровицы» — Межовий план маєтку, 1862 рік
Назви подано в оригінальному написанні з документа (старопольська мова, XVIII ст.) — поруч із сучасними українськими відповідниками.
Ця карта — знімок Дубровиці за один рік до того, як старий світ (кріпосний) остаточно почав трансформуватися в капіталістичний. Це не був «вимикач», який клацнули — і настав новий лад. Це була болісна й масштабна «перепрошивка» всієї системи.
Олександр II підписав Маніфест про скасування кріпосного права. Селяни отримали особисту свободу — їх більше не можна було продати чи подарувати. Але земля все ще належала поміщику.
Протягом двох років (1861–1863) поміщики та селяни складали «Уставні грамоти» — договори, де фіксували: яку землю забирає селянин, яку залишає граф, які повинності виконуються до повного викупу. Ця карта — графічне доповнення до такої грамоти. Без детального плану Плятер не міг би юридично розділити маєток. Саме тому тут так ретельно відділено «Селянську ріллю» від «Фольварочної».
Держава виплатила Плятеру 80% вартості землі облігаціями — живий капітал, який пішов у розвиток. Колишні кріпаки стали «тимчасовозобов'язаними»: граф мав або платити за їхню працю, або здавати землю в оренду. Фольварки на карті — майбутні центри лісопилень, ґуралень і скляних заводів.
Через Дубровицю пройшла лінія Вільно-Рівненської залізниці (Поліські залізниці). Ліс Плятерів тепер везли вагонами в Європу, а не лише сплавом по Горині. Дубровиця перестала бути ізольованим «островом» серед боліт.
На цьому плані ми бачимо останній момент, коли поміщик ще тримає все під контролем як «батько-господар» — але вже змушений математично точно відміряти кожен сажень землі, який він втрачає. Це документ про те, як феодальне «я так хочу» перетворювалося на бухгалтерське «згідно з планом і законом».
Аналіз · Дубровиця, 1862 р.Перетягніть лінію — побачте, як змінилося місто за 77 років
Давнє городище
На аерознімку 1944 р. внизу чітко видно контури давнього городища — залишки замку Дубровицьких князів. Замок знищили татари під час навали у XIII ст. У радянський час залишки городища були остаточно зрівняні з землею.
Старуха — нове життя старого русла
На знімку 1944 р. добре видно старе русло Горині. Після меліорацій річку відвели в нове русло, а на місці старого утворилася водойма, яку місцеві досі називають «Старухою».
Єврейська забудова
До 1942 р. євреї складали значну частину населення Дубровиці. На знімку 1944 р. видно будівлі єврейської громади — більшість з них зникла після Голокосту та Другої світової.
Стадіон і нова забудова
На сучасному знімку чітко видно стадіон і радянську забудову, що з'явилася після 1945 р. На місці пустирів і городів — вулиці та будинки.
Перетягніть лінію — порівняйте маєток 1944 та 2021 рр.
Маєток Плятерів у Воробині
Розкішний маєтковий комплекс графів Плятерів з палацом, парком, ставками та господарськими будівлями. Один з найвизначніших шляхетських маєтків Волинського Полісся.
Пограбування та занепад
Після революції 1917 р. маєток був пограбований. У 1920–1930-х рр. будівлі стояли порожніми і руйнувалися. Фотографії тих років фіксують вже розграбований, але ще існуючий палац.
Знищений під час війни
На аерофотознімку Люфтваффе 1944 р. від маєтку не лишилося майже нічого — лише контури фундаментів і залишки парку. До 1944 р. палацу вже не існувало.
Сьогодні — Воробинська лікарня
На місці колишнього маєтку тепер розташована центральна міська лікарня Дубровиці — в народі «Воробинська». Від розкішного палацу не лишилося жодного сліду.
Архівні фотографії маєтку
Місто, дороги та три сусідні села — Крупове, Острівці, Мочулище
Дороги та планування
На аерофото 1943 р. добре видно основну дорожню мережу регіону. Головні дороги збереглися до сьогодні — місто зросло навколо тих самих осей.
Крупове, Острівці, Мочулище
Три сусідні села видно на обох знімках. Порівняйте, як змінилася їх забудова і розміри за 78 років — деякі виросли, інші майже не змінилися.
Ліси та поля
Лісові масиви навколо Дубровиці суттєво змінилися. На сучасному знімку видно нові лісопосадки та зміни у сільськогосподарських угіддях регіону.
Ріст міста
Порівняння чітко показує, як Дубровиця розширилася за 78 років — нові квартали, вулиці та інфраструктура, яких не існувало у воєнні роки.
Понад тисячу років живої пам'яті — гортайте вправо
Перша писемна згадка
Дубровиця в переліку міст Турівської єпархії за часів Володимира Великого
Столиця удільного князівства
Дубровиця стає центром окремого Дубровицького удільного князівства
Монгольська навала
Орда Батия зруйнувала місто. Кінець Дубровицького удільного князівства
Андрій Курбський
Московський боярин-втікач, що осів на Волині, одержує Дубровицю як придане
Костел Іоанна Хрестителя
Зведення барочного костелу та колегіуму піярів — пам'ятка національного значення
Загарбання Російською імперією
Після поділу Польщі Волинь анексована Росією. Початок тривалого колоніального гніту
Церква Різдва Богородиці
Зведення православного храму — нині пам'ятка архітектури та культури
Перша світова війна
Дубровиця — у центрі Східного фронту. Тут розміщувався штаб Третьої та Особливої російських армій
У складі Польщі
Дубровиця у Волинському воєводстві — регіональний центр торгівлі та культури
Масові зібрання на площі
Дубровиця — активний релігійний та громадський центр Волині. Тисячі людей збираються перед костелом
Офіційний статус міста
Дубровиця отримує статус міста та стає центром Дубровицького району
Дубровиця під контролем УПА
Навесні підрозділи УПА атакували нацистський гарнізон. Місто перейшло під контроль повстанців
Вхід Червоної армії
10 січня — вхід радянських військ. 15 серпня — місто отримує сучасну назву Дубровиця
Знищення храмів
Костел і церква закриваються. Унікальний венеційський вітраж костелу безслідно зникає
Радянська доба
Форсована індустріалізація та колективізація. Придушення релігії та української ідентичності
Радянська забудова
Будівництво дев'ятиповерхових будинків та масова забудова міста змінили його вигляд назавжди
Незалежна Україна
Початок нового розділу. Відновлення храмів, реформування місцевого самоврядування
1000-ліття Дубровиці
Державне святкування тисячолітнього ювілею міста
Адміністративна реформа
Ліквідація Дубровицького району. Утворення міської громади в Сарненському районі
