Інвентар маєтку Дубровиця 1780–1820

Про документ. Цей інвентар налічує понад 200 сторінок і написаний старопольською мовою з вкрапленнями місцевих українських слів та діалектизмів кінця XVIII — початку XIX ст. Через специфіку тогочасного скоропису, архаїчну орфографію та вставлені слова місцевого вжитку частина тексту піддається лише наближеному прочитанню. Деякі власні назви, розміри ділянок та прізвища мешканців відтворені з певними застереженнями — там, де читання спірне, це зазначено окремо. Представлені скани є фрагментами загального корпусу.

Оригінальні скани документів

200+

Сторінок у документі

1780–1820

Приблизні роки

Старопольська

Мова документу

5+1

Сканів документів + план

★

План міста Домбровиця з околицями · кін. XVIII–XIX ст.

Картографічний план міста

Низька якість скану · Клікніть для перегляду

00009318-7 · Титульна сторінка

00009318-47 · Місто та вулиці

III

00009318-48 · Землі Піарів · 7 каменів

00009318-49 · Передмістя та церкви

00009318-9 · Реєстр ринку

«Folwark Worobin z Miastem Dombrowicą, Wsiami do tegoż należącemi: Jidcem, Lutynskiem, Orwanicą, Beresciem, Ploską, Jutowszczyzną y Jasieńcem»

Документ 00009318-7 · Титульна сторінка інвентарю · «Фільварк Воробин з містом Домбровиця і приписаними селами»

Оригінальний текст та переклад

Оригінал · Старопольська

№ 00009318-47 · Загальний опис міста

Opisanie Mappy z wyniesieniem gatunkow gruntu oraz położenia miasta Tez miasto w pozycyi wyniosley na gruntach dobrych nad rzeka Horyniem a Sluczą w tym że Hrabowie taczaco sie krami obywale handle solowe utrzymania y inemi do roznych miast litewskich splawiaja. Takoz przy traktach ladowych z wolynia y Ukrainy do Litwy idacych polozone. Rynek poszrod miasta zalozony na ktorym szpichrze y kramy pobudowane. Blancie wolnych pretow rynkowych 273 Pod zabudowaniem kramow 10 Pod szpichrzami pret 9

Переклад · Українська

Переклад та пояснення

Опис карти з виміром ґатунків ґрунту та розташування міста Місто розташоване на підвищеному місці, на добрих ґрунтах, над річкою Горинню та Случчю, де, в тому ж Графстві (Hrabowie), мешканці, займаючись солоною торгівлею та іншим промислом, відправляють вантажі до різних міст литовських. Місто розташоване також на сухопутних трактах, що сполучають Волинь та Україну з Литвою. Ринок закладений посеред міста, на якому збудовані шпихлірі та крамниці. 273 вільних прутів ринкової площі Під будівлями крамниць — 10 прутів Під шпихлірями — 9 прутів

Оригінал · № 00009318-48

Землі та межі монастиря Піарів

Place Ichmew XX Piarow Dombrowickich w Miescie sytuowane Obwod klasztoru XX Piarow Dombrowickich poczowszy od uliczki zamkowey y drogi z rynku do rzeki y mlynow idacey w rogu konczoncych sie placow rynkowych Sub Litt A: wkopany nieco stoiacy Kamień wielki plaski z literami na obudwu stronach wyrytemi z jedney ku rynkowych placow oznaczaiacy imiona przezwisko y Honor JWW Dziedzicow Michał Kaziemierza Brzostowscy Pod skarbowie wielcy WXa Litewskiego z drugiey strony Imie MARYA ku ulicy y placow JXX Piarow pod Rokiem 1776 adnotowanym…

Переклад та пояснення

Переклад

Місця Їхмостей Отців Піарів Дубровицьких, розташовані в місті Межа монастиря Отців Піарів Дубровицьких починається від Замкової вулички і дороги від ринку до річки й млинів, у куті ринкових площ. Тут під позначкою «А» вкопаний великий плаский камінь, на обох боках якого вирізьблені написи: з одного боку — імена, прізвища та титули ясновельможного Михайла Казимира Бжостовського, великого підскарбія Великого Князівства Литовського (тогочасного власника у рік межування), з іншого — ім'я MARYA та рік 1776.

Оригінал · № 00009318-49

Передмістя та церкви

Przedmieście Bereżnieckie na Trakcie Ukrainskim y Wolynskim z przyiazdu od Bereznicy lezace jedna strona z zaulkiem krzywym od rzeki horynia druga strona od ogrodow y morgow Golowych Rudnicki Rog zwnych poczyna sie od Parowow y Ulicy dzielacey od miasta a konczy sie po Sciane od gruntow Cerkiewnych. Przedmiescie worobinskie na Trakcie Litewskim z przyjazdu od Stolina y Wysocka lezace jedna strona od Gumniskich Placow drugą biorac z Zaulkiem Krzywym po ogrody y sianożeci zawarte poczyna sie od walow y sciany JXX Piarow, konczy sie po scianke rozdielaiaca tez przedmiescie z zasciankiem za okopiskiem zydowskim.

Переклад та пояснення

Переклад

Бережницьке передмістя на Українському та Волинському тракті, з в'їзду від Бережного — з одного боку з Кривим провулком від річки Горині, з іншого — від городів та моргів у місцевості Голові, Рудницький Ріг. Починається від рову й вулиці, що відділяє від міста, закінчується при стіні від церковних ґрунтів. Воробинське передмістя на Литовському тракті, з в'їзду від Століна й Висоцька — з одного боку від гумнищних ділянок, з іншого — з Кривим провулком по садки й сінокоси. Починається від валів та мурів Отців Піарів, закінчується при розділовій стіні між передмістям і містечком за єврейським цвинтарем (окописьком).

Вулиці та провулки міста · кінець XVIII ст.

Вулиця Воробинська

ul. Worobińska

Головна артерія Воробинського передмістя, що пролягала Литовським трактом у напрямку Століна та Висоцька. Одна сторона примикала до Передкостельного провулку Піарів, інша — до Ринкового завулку. Починалась від ринкових площ і закінчувалась при валу, що відділяв передмістя від міста. Це була основна вулиця північної частини Дубровиці, через яку йшла вся транзитна торгівля з Литвою.

Завулок Ринковий

Zaułek Rynkowy

Провулок між Воробинською вулицею та Монковським завулком. Починався від ринкових площ і закінчувався при валу Воробинського передмістя. Паралельний до вулиць, що оточували ринок, відіграв роль сполучної ланки між торговим центром і передмістям.

Завулок Монковський

Zaułek Mońkowski

Розташований між Ринковим і Передвальним завулками. Починався від ринкових площ, закінчувався при валу Воробинського передмістя. Назва, вірогідно, походить від прізвища одного зі значних мешканців або власника ділянки.

Завулок Передвальний

Zaułek Przedwalny

Пролягав між Монковським завулком та валами із гумнищами. Починався від вулиці й валу між Воробинським передмістям і містом, закінчувався при дорозі до Мочилищ (сучасне с. Мочилище). Фактично це була крайня межа між забудованим містом і господарською зоною.

Вулиця Шкільна

ul. Szkolna

Назва, очевидно, пов'язана зі школою (колегіумом) Отців Піарів. Вулиця пролягала між ринковими площами та Бережницькою вулицею, огинаючи вали та Завальну вулицю. Починалась від дороги до Мочилищ і закінчувалась при вулиці, що відділяла місто від Бережницького передмістя.

Вулиця Завальна

ul. Zawalna

«Завальна» — від «за валом», тобто вулиця за міськими оборонними валами. Перша її сторона примикала до Шкільної вулиці, друга — до садків. Починалась від Нівецької дороги і закінчувалась при Бережницькому передмісті, включаючи гумна. Тут же за новим планом були відведені Виноградні (Вінничні) площі.

Вулиця Бережницька

ul. Bereznicka

Головна вулиця, що вела до Бережного. Починалась від ринкових площ і закінчувалась при вулиці, що відокремлювала Бережницьке передмістя. Одна сторона — від площ Замкової вулиці, інша — від Шкільної. Це був основний тракт, через який місто сполучалось із Волинню та Україною.

Вулиця Замкова (Миколаївська)

ul. Zamkowa Mikołajska

Перша сторона — від замкового валу та «Топи» (заплавної низини). Друга — від ділянок Бережницької вулиці. Вулиця починалась від ринкових площ і закінчувалась при рівчаках (парових) Бережницького передмістя. Свою другу назву вона отримала від церкви Святого Миколая, що стояла наприкінці першого ряду, біля рівчаків.

Передмістя

Воробинське передмістя

Розташоване на Литовському тракті з боку Століна та Висоцька. Починалось від монастирських валів Піарів і закінчувалось за єврейським цвинтарем. Тут документ фіксує Гумниська — спеціально відведені місця для стодол, перенесених із центру міста, щоб зменшити ризик пожеж. Також тут планувалось звести нову ділянку для православного священника й церкви Різдва Пресвятої Богородиці. В провулку Кривому серед ділянок передмістя значилась ділянка Піарів розміром 35 прутів.

Бережницьке передмістя

Розташоване на Українському та Волинському трактах з боку Бережного. Одна сторона — із Кривим провулком від річки Горині, інша — від городів та моргів (земельних ділянок) у місцевості Голові та Рудницький Ріг. Закінчувалось при церковних землях. Це передмістя було воротами міста для торгівлі з Волинню та Поліссям.

Сім межових каменів · 1776 рік

У 1776 році, за часів власника міста Михайла Казимира Бжостовського (великого підскарбія ВКЛ), разом із монастирем Піарів було встановлено сім великих пласких каменів із вирізьбленими написами — щоб назавжди зафіксувати межі між міськими землями та монастирськими угіддями. Межові камені залишились і діяли далі навіть після зміни власника міста. Маршрут каменів можна частково відновити за описами інвентарю.

Камінь Перший

На розі ринкових площ та Замкової вулички. Найголовніший: з одного боку — імена та титули тогочасного власника Михайла Казимира Бжостовського (великого підскарбія ВКЛ), встановленого в рік межування, з іншого — ім'я MARYA та рік 1776. Слугував стартовою точкою межі.

Камінь Другий

Встановлений на розі самого валу, на відстані приблизно 8 шнурів від першого каменя. Мав такі самі написи. Позначав поворот межі від лінії Передкостельного провулку до сходу, в бік річки.

Камінь Третій

Розміщений над самою протокою Горині, на відстані 8 шнурів на схід. Позначав межу монастирських угідь безпосередньо на березі річки. Звідси межа пролягала вздовж протоки до місця злиття з руслом.

Камінь Четвертий

Встановлений у місці, де стара Горинь зливалась із протокою (Прервою). Це вузлова точка: далі межа повертала на південь уздовж старого русла річки.

Камінь П'ятий

Закопаний і вставлений уздовж берега старої Горині, трохи вище за течією на схід. Відділяв міські луки від монастирських заростей на острові між рукавами річки.

Камінь Шостий

Розміщений у низинах, серед заростей, над протокою. Ліворуч від нього — Миколаївські угіддя, праворуч — монастирські зарості. Від цього каменя межа знову переходила через протоку.

Камінь Сьомий

Вкопаний на повороті Замкової вулички, дороги від ринку до річки. Від нього межа поверталась уздовж юридичного саду й ділянок монастиря назад до першого каменя, замикаючи кільце.

«На північ від міста, в провулку біля лазні, стирчала скеля заввишки приблизно півтора метра, на якій були вирізьблені кілька нечітких слів, а також кілька цифр, що починалися з 17…; слова та цифри ніколи не були розшифровані.»

Книга єврейської громади Дубровиці · XX ст. · Свідчення про невідомий камінь у північній частині міста

Можлива ідентифікація: загадковий камінь з книги єврейської громади

Книга пам'яті єврейської громади Дубровиці зберегла унікальне свідчення: на північ від міста, в провулку біля лазні, стирчала скеля заввишки близько півтора метра з вирізьбленими написами та цифрами, що починались з «17…». Жодного офіційного пояснення цьому каменю не було залишено.

З огляду на інвентарний опис 1776 року, це майже напевно один із семи межових каменів Піарів. Воробинський провулок (де документ фіксує один із каменів) розташований якраз на північ від ринку, і «лазня» (баня) цілком могла існувати поряд. Цифри «17…» точно відповідають даті встановлення — 1776. Написи, що «ніколи не були розшифровані» — це, вірогідно, латинські ініціали та титули тогочасного власника Бжостовського та ім'я MARYA, що без знання контексту виглядали б загадково. Кілька каменів, за описом, були «nieco wkopany» — частково вкопані в землю, а значить їхня висота над поверхнею цілком могла відповідати описаним «приблизно півтора метра».

Якщо це справді один із каменів 1776 року, він зберігся щонайменше до середини XX ст. — і може існувати досі, просто не впізнаний.

Реєстр мешканців ринку · Документ 00009318-9

Про реєстр

Документ 00009318-9 є частиною загального реєстру ринкових ділянок. Він містить таблицю з іменами власників крамниць, шпихлірів та вільних ділянок. Переважна більшість прізвищ — єврейські, що цілком відповідає загальному укладу польських та волинських містечок тієї доби: ринкова торгівля зосереджувалась у руках єврейської громади. Прочитання деяких прізвищ є наближеним через специфіку скоропису.

# Ім'я та прізвище Опис ділянки Прути

Ізраель Хаймович

Кутова ділянка (rogowy); муровані крамниці та вільні крамниці; шпихлір

Зельман Аронович

Ділянка на ринку

Хаїм Йонашович

Ділянка на ринку

Tenże (він же)

Місце під шпихлір біля Люботина; 2-га пієржея вулиці Замкової

9–10

Давидович Гімпелович

Кутова ділянка; 3-тя пієржея (ряд забудови)

Міхель Абрамович

Ділянка на Завалі (na Zawale), під крамницею

Юда (Tenże)

Ділянка під крамницею

14–15

Лейба Шейнович

Дві ділянки; Янович Шейнер

18–20

Мошка Ошермович

Під крамницями; Юдка Абрамович; місце на Шкільній вулиці; під брамою; шпихлір

16 / 20 / 7

21–22

Янкель Гіршович · Шибер Висоцький

Ділянки на Вуличному провулку

20 / 29

25–26

Мендель Аронович

Навпроти Воробинської вулиці; під крамницею; Мордух Аронович (кутовий); Ленус Фацир

51 / 60

27–30

Арон Бейсахович · Фреймалкіс

Подальший перелік (Dalsza osiadłość); Ітела Юдкова, вдова; місце під крамницями

—

Абрам Буська, кравець

Вул. Воробинська, 1-й ряд; орна земля у три зміни на Підгайці

—

Антип Мартинюк · Копель Гіршович

Друга сторона Ринкового завулку; Монковський завулок від ринкових площ

—

Давид Давидович

Монковський завулок; місце під міськими ятками (jatki)

—

Ономастика: що кажуть прізвища

Реєстр фіксує переважно єврейські патронімічні прізвища (Хаймович — «син Хаїма», Аронович — «син Арона»). Поряд зустрічаються і українські прізвища — зокрема Антип Мартинюк та Абрам Буська-кравець, що вказує на змішаний склад торговців. Система позначень «Tenże» («він же») є типовою бухгалтерською практикою, щоб не повторювати прізвища при суміжних ділянках. Запис «Latus Facit» — латинський підсумковий рядок: «Разом становить», звичний для бухгалтерії Речі Посполитої.

Глосарій архівних термінів

JXX / J.X.X.

Скорочення від польськ. Jegomości Xięża — «Їхмості Ксьондзи». Шанобливе звертання до католицьких священників або ченців; у даному контексті — до отців Піарів.

Piarowie (Піари)

Католицький чернечий орден Clerici Regulares Pauperes Matris Dei Scholarum Piarum, заснований у Римі 1617 р. Спеціалізувались на безкоштовній освіті молоді. В Дубровиці утримували колегіум — одну з небагатьох шкіл у регіоні.

Pręt (Прут)

Стара польська одиниця довжини — від 4,3 до 4,8 м залежно від регіону. У даному документі використовується також як міра площі (квадратний прут). 273 прути вільної ринкової площі — значний незабудований простір.

Sznur (Шнур)

Міра довжини, що дорівнювала 10 прутам — приблизно 45–48 м. Використовувалась для вимірювання відстаней між межовими каменями.

Szpichlerz (Шпихлір)

Велика комора для зберігання зерна, солі та інших товарів. Присутність шпихлірів просто на ринку свідчить про активну транзитну торгівлю — Дубровиця стояла на водному шляху через Горинь та Прип'ять до Балтики.

Pierzeja (Пєржея)

Ряд будівель або ділянок вздовж однієї сторони вулиці чи площі. Документ розрізняє «1-шу», «2-гу», «3-тю» пєржеї ринку — фактично, чотири сторони ринкової площі.

Gumniska (Гумниська)

Місця для гумен, стодол та токів для молотьби зерна. Вивід стодол із центру на окраїни — типова міська реформа XVIII ст., спрямована проти пожеж.

Okopisko (Окописько)

Місцева назва єврейського цвинтаря (кіркуту). Етимологія — від «окопати» (обкопати ровом), бо такі цвинтарі часто обгороджувались земляним валом чи ровом.

Presviter (Пресвітер)

Православний або греко-католицький священник; настоятель парафії. Документ фіксує плани виділення ділянки для «пресвітера» і церкви Різдва на Воробинському передмісті.

Jurydyka (Юридика)

Частина міста, виведена з-під юрисдикції міського суду та самоврядування — підпорядкована безпосередньо монастирю або магнату. Монастирська юридика Піарів у Дубровиці охоплювала значну площу.

Topa (Топа)

Ймовірно, місцевий топонім — низинна заплавна ділянка чи заболочений рукав річки поблизу замкового пагорба. Зустрічається у формулі «Wał y Topa Zamkowa».

Rogowy (Роговий)

Кутова ділянка або будинок, що стоїть на розі вулиць. Ринкові кути були найдорожчими місцями — максимальна видимість, зручний доступ з двох сторін.

Tenże (Тенже)

«Він же» — юридичний та бухгалтерський прийом уникнення повтору: якщо той самий власник має кілька суміжних ділянок, після першого запису використовується Tenże.

Latus Facit

Латинськ. «Разом становить» або «Підсумок». Стандартна бухгалтерська позначка в документах Речі Посполитої для підбиття підсумку колонки цифр.

JWW / WXa Litewskiego

Jaśnie Wielmożni — «Ясновельможні» (титул найвищої шляхти). Wielkiego Xięstwa Litewskiego — «Великого Князівства Литовського». Михайло Казимир Бжостовський — великий підскарбій ВКЛ, чиє ім'я викарбуване на межовому камені «А» як власника міста у рік межування (1776).

Sub Litt A–G

Латинськ. Sub Littera — «Під літерою». Позначення межових каменів за літерами латинського алфавіту — A, B, D, E, F, G (літера C у документі пропущена або позначена G двічі).

Власники міста та хронологія

до XVIII ст.

Сапіги та інші магнатські роди

Дубровиця належала литовсько-польській магнатській родині Сапігів. У 1701 р. литовські війська спустошили місто через суперечки в межах Сапізького табору.

Магнатське місто

XVIII ст. — задокументований власник

Михайло Казимир Бжостовський

За деякими даними — власник або орендодавець частини дубровицьких земель. Великий підскарбій Великого Князівства Литовського. 1776 р. — за його часів проведено межування монастирських угідь, встановлено 7 каменів з його ім'ям та написом MARYA.

Межування 1776 р.

Друга пол. XVIII ст. — поч. XX ст.

Графи Плятери — власники Дубровиці

Дубровиця перейшла до роду Плятерів у другій половині XVIII ст. — точна дата в джерелах не встановлена однозначно. Першим підтвердженим власником із цього роду вважається Юзеф Антоній Плятер (1750–1832). Наприкінці XVIII ст. Плятери збудували палац у Воробині. При них місто зростало: суконна мануфактура (1809), гуральня, розробка бурштину. Інвентар 1780–1820 рр. складався вже за Плятерів.

Час складання інвентарю

1795

Третій поділ Польщі — Дубровиця в Російській імперії

5 липня 1795 р. місто отримало статус містечка. Ввійшло до Домбровицького округу Волинського намісництва, з 1797 р. — Рівненського повіту Волинської губернії. Плятери зберегли власність на місто і при новій владі.

Новий адміністративний устрій

1918

Кінець епохи Плятерів

5 грудня 1918 р. маєток у Воробині захоплено. Власників Ігнатія та Антонія Плятерів вбито. Палац підпалено. Вцілілий Вітольд Плятер відбудував маєток, але більше не жив у ньому.

Кінець приватного міста

Власники · XVIII ст. — 1918

Графи Плятери
та їхня Дубровиця

Рід Плятерів (De Broël Plater) — польсько-литовська магнатська родина. На Дубровиці вони правили понад 140 років — найдовший період безперервного одновласницького управління в нові часи. При них місто отримало суконну мануфактуру, гуральню та палац у Воробині (нині — медичні заклади). Герб Дубровиці досі містить три чорні балки Плятерів поряд із кентавром Гольшанських.

XVIII ст.

Перехід до Плятерів

140+

Років у власності роду

1809

Рік заснування мануфактури

Що розповідає інвентар

Структура міста

Документ фіксує класичну польсько-волинську структуру приватного містечка: центральний ринок із крамницями та шпихлірями, радіальна мережа вулиць, два «виїзних» тракти (литовський і волинський), два передмістя та монастирська юридика. Місто розташоване на березі річки Горинь — неподалік від місця, де вона зближується зі Случчю, що зумовлювало його роль вузлового торгового пункту на водному шляху до Литви.

Датування документу

Точне датування ускладнюється відсутністю титульного аркуша. Орієнтовно інвентар складено між 1780 та 1820 роками — тобто вже при Плятерах і в умовах Російської імперії. На межовому камені 1776 р. зафіксовано ім'я Бжостовського як власника на момент межування. Плятери ж були власниками вже на час складання цього інвентарю.

Торгівля

Дубровиця — транзитний вузол на шляху Волинь—Литва

Горинь та Случ дозволяли відправляти товари водним шляхом до Литви. Інвентар прямо вказує: мешканці «відправляли сіль та інші товари до різних міст Литовських» водою. Ринок з власними шпихлірями — це не лише місцева торгівля, а транзитна інфраструктура регіонального масштабу.

Релігія та освіта

Піари як культурний центр Дубровиці

Монастир Піарів, заснований у 1695 р., займав величезну площу в центрі міста. Їхній колегіум був одним із небагатьох навчальних закладів у цій частині Полісся. Вулиця Шкільна отримала назву саме від цієї установи. Юридична самостійність монастиря означала, що в серці Дубровиці існував фактично автономний анклав, що й породило потребу у межовому документі 1776 р.

Демографія

Єврейська громада як рушій торгівлі

Реєстр ринкових ділянок показує, що переважна більшість крамниць та шпихлірів була у єврейській власності — типова картина для приватних міст. У 1766 р. в Дубровиці проживало 404 євреї; на початку XIX ст. їх було вже значно більше. Серед зафіксованих прізвищ — Хаймовичі, Ароновичі, Давидовичі, Гіршовичі.

Архівістика

Втрачена карта та збережений інвентар

Оригінальна карта, до якої посилається інвентар, не збереглася. Однак сам інвентар (200+ сторінок) є надзвичайно детальним замісником: вулиці, провулки, площі, межі, церкви, монастирські угіддя та власники з точними розмірами ділянок. У поєднанні з топографічним планом 1855 р. можна приблизно відтворити вигляд плятерівської Дубровиці кінця XVIII ст.

Церкви

Дві православні церкви в зоні ринку

Документ фіксує церкву Святого Миколая наприкінці Замкової (Миколаївської) вулиці та заплановану церкву Різдва Пресвятої Богородиці на Воробинському передмісті. Це свідчить про активне православне парафіяльне життя поряд із домінуючою католицькою інфраструктурою Піарів.

Містобудування

Протипожежна реформа: виведення стодол на окраїни

Документ спеціально згадує Гумниська — нові ділянки на окраїні Воробинського передмістя для перенесення стодол із центру. Це типова реформа XVIII ст. під впливом ідей Просвітництва: відділення вогненебезпечних споруд від житлових кварталів. Аналогічні реформи проводились тоді в десятках польських і литовських міст.

Інвентар · Домбровиця · 1776

«…od tego Kamienia udaiac sie na pulnoc Uliczka przedkoscielna nazwana y dzielac po lewey rece uliczki Place mieskie Rynkowe a po prawey place pro primo JXX Piarow…»

«…від цього каменя, прямуючи на північ Передкостельною вулицею, — ліворуч від неї ринкові міські площі, праворуч — насамперед ділянки Отців Піарів…» Ця фраза точно описує центр тогочасної Дубровиці: ринок — з одного боку, монастир — з іншого.

Інвентар маєткуДубровиця

Інвентар маєтку
Дубровиця